Діти Альфа: хто вони і як з ними працювати?
Голюк Наталія Леонідівна
студентка 3 курсу спеціальності „Початкова освіта”
Луцького педагогічного коледжу
І лікарі, і
психологи в один голос твердять: нинішні діти зовсім інші! У чому ж їх
відмінність? Особливості розвитку сучасних
дітей – серйозна проблема для дослідження. І ось
тепер заговорили про особливе покоління Альфа. Про дітей, які потрапили у вир
стрімкого розвитку технологій і соціальних змін. Наприклад, багато завдань, які раніше ефективно
використовували при тестуванні дітей дошкільного віку, успішно виконують діти
раннього віку. Трирічна дитина може дуже швидко збирати пазли з дванадцяти
елементів.
Актуальність даної теми визначається тим, що малюки, народжені після 2010 року,
мають особливий характер і особливу місію Вважається, що приблизно кожні 20 років
з'являється нове покоління зі своїми цінностями. Теорія поколінь виникла в 1991 році в США.
Свого часу проблемою розбіжностей у розвитку поколінь зацікавились американські вчені
Вільям Штраус та Ніл Гоув. І вони виокремили сім типів поколінь:
GI, "переможці", які народилися в 1901 - 1922 роках;
"мовчуни" (1923 - 1942);
"бейбі-бумери" (1943 - 1963);
"покоління Х" (1963 - 1982);
Y (1982 - 2000);
Z (2000 - 2010).
Останнім часом вчені почали говорити про сьоме покоління, назване "альфа".
Їх виховують батьки з поколінь X і Y. Багато мам народили цих малюків вже після 30-40 років.
Малюки Альфа зовсім інші. Їх не можна змусити щось зробити.
Примус як метод навчання на них не діє. Вони будуть з інтересом отримувати знання,
але лише в тому випадку, якщо усвідомлюють, навіщо їм це потрібно.
Страхом, криками, погрозами, покараннями від них добитися добрих результатів не вийде.
Це, на жаль, не завжди розуміють вчителі, які звикли працювати по-старому.
Тому з'являється все більше альтернативних шкіл і дошкільних установ.
Ефективними методами визнані співпраця, заохочення і вміла похвала!
До їхніх основних особливостей зараховують:
• Концепцію вічної молодості. Здається, що такі діти інфантильні і відтягують процес переходу
в доросле життя. Насправді ж, вони просто не відмовляються від дитячих приємних захоплень.
• Відсутність соціального тиску. Ніхто не зобов'язаний будувати сім'ю і мати дітей,
тому що по-іншому це «непристойно». Нові покоління живуть почуттями, а не обов'язками.
• Егоїзм як захисна реакція. В умовах постійно мінливого світу ці діти прагнуть знайти якісь
надійні елементи і найчастіше розраховують винятково на себе.
• Посилена медіа-активність. Завдяки розвитку технологій нові покоління роблять сотні тисяч
фотографій щодня, багато хто веде текстові і відеоблоги.
• Зміна психології. Глобалізація і «Диджитал-імміграція» знімають проблеми самоактуалізації
й самотності. Натомість з'являється чимало нових розладів психіки та змін характеру.
Що ж таке альфа-комплекс?
Почнемо з того, що альфа-комплекс багатогранний і має різні прояви. Деякі
альфа-діти демонструють владність і директивність, домінування й контроль; вони
відчувають себе найбільш комфортно тоді, коли керують і дають указівки. Інші альфа-діти
поводяться, наче квочки, які прагнуть піклуватись про тих, хто їх оточує,
особливо про слабких і пригноблених. Ще один із проявів альфа-комплексу – це
бажання та прагнення бути першим, кращим або найбільш обізнаним. І останнє його
«обличчя» – прагнення до домінування з використанням слабкості та вразливих
місць інших людей.Час Альфа - це період яскравих, творчих, гармонійно розвинених самодостатніх особистостей,
які здатні досягти вищої реалізації і позитивно вплинути на світ навколо себе! ..
Малюк Альфа точно знає, чого він не хоче. Вчитель повинен допомогти йому знайти те,
що його радує, надихає і мотивує. Він вміє сприймати великі обсяги інформації, чутливий,
вразливий і не терпить насильства: ні фізичного, ні морального.
Вчителеві слід вчитися домовлятися з ним - командні методи вже не працюють.
Крик і шльопанці доведеться залишити в минулому.
Люди з покоління Альфа набагато менше схильні до впливу формальних правил.
Для них важливо бути не в системі, а в потоці. Вони схильні до самодисципліни, а не до
контролю ззовні.
Демографи вважають, що саме діти покоління Альфа стануть рушійною силою прогресу
в нашому столітті. Вони більш урівноважені, позитивні, менш агресивні. І будуть намагатися
примикати вже не до структур, конфесій і організаціям, а до способу життя і думок.
Припускають, що для Альфа буде важлива цікава робота, при цьому тільки 40% отримають
вищу освіту.
Вони залежні від технологій, зайняті кількома справами, дуже мобільні.
Завдання
дорослих – не згубити дорогу до юності не втратити покоління унікальних,
потенційно сильних і неповторних людей. Не можна залишати на самоті чутливу
дитячу душу. Самотність породжує агресію, злість, несприйняття світу. І якщо
діти бунтують, страждають, протестують, то чи не наші помилки є причиною цього?
Можливо нам слід переглянути свої цінності, погляди на життя і виховання.
Прийняття закону України «Про
освіту» передбачає масштабне реформування української системи освіти. Для
реалізації нового Державного стандарту початкової загальної освіти гостро
постає питання перепідготовки педагогічних кадрів.
Учителі покоління Альфа
зобов’язані:
Література:
Інтернет
ресурс:
До їхніх основних особливостей зараховують:
• Концепцію вічної молодості. Здається, що такі діти інфантильні і відтягують процес переходу
в доросле життя. Насправді ж, вони просто не відмовляються від дитячих приємних захоплень.
• Відсутність соціального тиску. Ніхто не зобов'язаний будувати сім'ю і мати дітей,
тому що по-іншому це «непристойно». Нові покоління живуть почуттями, а не обов'язками.
• Егоїзм як захисна реакція. В умовах постійно мінливого світу ці діти прагнуть знайти якісь
надійні елементи і найчастіше розраховують винятково на себе.
• Посилена медіа-активність. Завдяки розвитку технологій нові покоління роблять сотні тисяч
фотографій щодня, багато хто веде текстові і відеоблоги.
• Зміна психології. Глобалізація і «Диджитал-імміграція» знімають проблеми самоактуалізації
й самотності. Натомість з'являється чимало нових розладів психіки та змін характеру.
Учителі покоління Альфа
зобов’язані:
- мати навички ненасильницького спілкування;
- відкривати
можливості для інтеграції знань і навичок з різних дисциплін і критичного
оцінювання того, як ці частини взаємодіють;
- практикувати
педагогіку партнерства;
- вміти підкреслити
сильні сторони, за помилки не сварити – хвалити за уміння їх побачити, виправити
і не повторювати;
- практикувати
Classroom Management і формувальне оцінювання;
- бути на «Ти» з
сучасними технологіями, впроваджувати перевернуте навчання, знати про
особливості кліпового мислення;
- допомагати
визначити місію, навчати ставити мету і планувати досягнення цілей,
практикувати здоровий спосіб життя.
Як бути класним учителем: 8 головних матеріалів.
Як не боятися реформ, розуміти цифрове покоління дітей та правильно мотивувати учнів. Зібрали найцікавіші статі, що допоможуть бути класним викладачем.
https://osvitoria.media/experience/8-materialiv-pro-te-yak-buty-klasnym-uchytelem/
Цікаво про природу Землі!!!
http://womo.ua/bio-life-animovanih-lektsiy-z-
biologiyi-ta-zoologiyi/
Технологія особистісно орієнтованого навчання.
https://drive.google.com/file/d/0B96HK4pCNHMvR1NkMFhmRWlCMms/view
Проектна технологія. Технологія модульного навчання. Технологія колективного творчого виховання
https://drive.google.com/file/d/0B96HK4pCNHMvV2pZcjlHS3RaRzQ/view
Платформа ЕдЕра у відкритому доступі розмістила методичні рекомендації вчителям, як зацікавити дітей читанням і письмо
ЩО ТАКЕ ІНТЕРАКТИВНЕ НАВЧАННЯ
Слово «інтерактив» прийшло до нас з англійської (іпіег — взаємний, акі — діяти). Таким чином, інтерактивний означає здатний до взаємодії, діалогу.
Інтерактивне навчання – це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, що має за мету створення комфортних умов навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність та інтелектуальну спроможність.
Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів; учитель і учень є рівноправними суб’єктами навчання.
Інтерактивне навчання сприяє формуванню навичок та вмінь як предметних, так і загально навчальних; виробленню життєвих цінностей; створенню атмосфери співробітництва, взаємодії; розвитку комунікативних якостей. Технологія передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв’язання проблем.
Перш ніж перейти до ґрунтовного розгляду інтерактивних навчальних технологій та інтерактивного уроку, пропоную з'ясувати загальну суть інтерактивного навчання і порівняти його із загальновідомими, традиційними підходами до навчання. Виходячи з мети, яку я поставила перед собою, у своїй роботі користуюсь підходами, запропонованими Я.Холантом ще в 60-х рр. XX сх, і охарактеризую вам три основні моделі навчання, що існують у сучасній школі. Так, він виділяв активну та пасивну моделі навчання залежно від участі учнів у навчальній діяльності та наголошував про інтерактивне навчання, як певний різновид активного, який має свої закономірності та особливості.
Пасивна модель навчання
Учень виступає в ролі «об'єкта» навчання, повинен засвоїти й відтворити матеріал, переданий йому вчителем, текстом підручника тощо — джерелом правильних знань. До відповідних методів навчання належать методи, за яких учні лише слухають і дивляться (лекція-мо-нолог, читання, пояснення, демонстрування й відтворювальне опитування учнів). Учні, як правило, не спілкуються між собою і не виконують якихось творчих завдань.
Активна модель навчання
Передбачає застосування методів, які стимулюють пізнавальну активність і самостійність учнів. Учень виступає «суб'єктом» навчання, виконує творчі завдання, вступає в діалог з учителем. Основні методи: самостійна робота, проблемні та творчі завдання (часто домашні), запитання від учня до вчителя і навпаки, що розвивають творче мислення.
Інтерактивна модель навчання.
Суть її в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання, де і учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб”єктами навчання, розуміють, що вони роблять, рефлектують з приводу того, що вони знають, вміють і здійснюють. Вона ефективно сприяє створенню атмосфери співробітництва, взаємодії, дає змогу педагогу стати справжнім лідером дитячого коллективу.
Інтерактивні технології умовно поділяються на чотири групи:
1. Інтерактивні технології кооперативного навчання:
- навчання в парах;
- ротаційні (змінювані) трійки;
- два - чотири - всі разом;
- "карусель".
2. Інтерактивні технології кооперативно - групового навчання:
- обговорення проблеми в загальному колі;
- "мікрофон";
- незакінченні речення;
- мозковмй штурм;
- навчаючи - учусь;
- ка$е - метод;
- вирішення проблеми.
3. Технології ситуативного моделювання:
- симуляції;
- спрощене судове слухання;
- розігрування ситуацій за ролями.
4. Технології опрацювання дискусійних питань:
- метод - прес;
- "займи позицію";
- "зміни позицію";
- неперервна шкала думок;
- дискусія;
- дебати.
Ставлення до використання інтерактивних технологій на уроці досить неоднозначне. Одні педагоги вважають їх прогресивним кроком у розвитку педагогічного процесу. Існує також думка, що такі технології є компромісом з учнями, які не хочуть і не бажають наполегливо працювати. Однак, незаперечно, що саме інтерактивні технології підвищують зацікавленість учнів до предмета, розвивають творчість, навчають працювати з різними джерелами знань, у якійсь мірі знімають пере навантаження учнів домашніми завданнями, розширюють кругозір.
Будуючи свої уроки, я насамперед:
· передбачаю розв”язання різноманітних творчих завдань, спрямовуючи учнів на пошукові види робіт: бесіду за проблемним запитанням, усне малювання, мозковий штурм, обговорення іншого фіналу ( на уроці читання);
· ураховую вікові особливості учнів і послідовно ускладнюю фолрми роботи;
· залучаю до роботи всіх учнів класу, забезпечую участь кожного з них у групових та колективних формах роботи;
· використовую інтерактивні форми і види роботи;
· ставлю учнів у позицію творця.
Це дало мені змогу виробити формулу успішної роботи на уроці:
творчість школярів+творчість вчителя=сучасний урок.
Види і форми навчальної роботи, які я застосовую на уроках, сприяють зацікавленню навчальним матеріалом, розвитку творчих здібностей учнів, активізують розумову діяльність школярів, розвивають логіку та критичність мислення, мовленнєві вміння та навички, допомагають проявити особисте „Я”.
Засоби досягнення мети особистісно зорієнтованого навчання
1. Використовую різні форми і методи, що дозволяє розкрити суб’єктивний досвід учнів.
2. Створюю атмосферу зацікавленості кожного учня в роботі класу.
3. Стимулюю учнів до висловлювання, використання різних способів виконання завдань без страху помилитися, отримати неправильну відповідь.
4. В ході уроку використовую дидактичний матеріал, що дозволяє учням обрати найбільш важливі для них види, форми навчального змісту.
5. Оцінюю діяльність учнів не лише за кінцевим результатом „правильно”, „неправильно”, але і у процесі їх дослідження.
6. Заохочую прагнення учнів знаходити свій спосіб роботи (розв’язку задачі), аналізувати способи роботи інших учнів в ході уроку, вибирати і опановувати найбільш раціональний спосіб.
7. Створюю педагогічні ситуацій спілкування на уроці, що дозволяють кожному учневі проявити ініціативу, самостійність, вибірковість у способах роботи, створюють умови для самовдосконалення учнів.
Створення ситуації успіху на уроці
Знання – це цілеспрямований і вмотивований процес, тому завдання вчителя в тому, щоб включити кожного учня в діяльність, яка забезпечує формування і розвиток пізнавальних потреб – пізнавальні мотиви. Цьому процесу сприяє пізнання учнем мети майбутньої діяльності. Ланцюг, по якому проходить цей процес, виглядає так:
Потреба èмотив èмета èдіяльність èрефлексія (самоаналіз діяльності).
Так, у процесі своєї діяльності щодо особистісно орієнтованого навчання, я намагаюсь:
1. Переходити з позиції носія знань в позицію організатора власної пізнавальної діяльності учнів, тобто керую пізнавальною діяльністю учнів;
2. Мотивую пізнавальну діяльність учнів на уроці за рахунок комунікації, взаєморозуміння і домагаюсь або зацікавленості, або стійкого ставлення до предмета;
3. Організовую творчі і самостійні роботи на уроці;
4. Використовую колективні способи навчання;
5. Організовую роботу учня з учнем або джерелом знань;
6. Організовую допомогу діяльності учня, проявляю увагу до його діяльності, що підкреслює її значення;
7. Створюю систему успіху, тому що розробляє такі завдання і таку методику, при якій учень обов’язково справиться з роботою;
8. Створюю обстановку, що залучає учня до діяльності, яка викликає позитивні емоції;
9. Організовую гуманну систему взаємовідносин „вчитель-учень”, „учень-вчитель”, при поєднанні вимоги і поваги до людини, позитивних емоцій в суспільстві;
10. Організовую самоаналіз власної діяльності учнів і її самооцінку.
Не забуваю й про критерії ефективності уроку з особистісно зорієнтованим напрямом діяльності учнів:
1. Використовую проблемні, творчі завдання;
2. Застосовую завдання, що дозволяють учням самостійно вибирати тип, вид і форму матеріалу (словесну, графічну, умовно-символічну);
3. Створюю позитивний емоційний настрій на роботу всіх учнів в ході уроку;
4. Обговорюю з учнями в кінці уроку не лише того, що дізналися, що засвоїли, але й того, що сподобалось, що не сподобалось і чому, щоб хотілося виконати ще раз, а що зробити по-іншому.
ТЕХНОЛОГІЇ ІНТЕРАКТИВНОГО НАВЧАННЯ
1. РОБОТА В ПАРАХ
2. РОТАЦІЙНІ ТРІЙКИ
3. ДВА-ЧОТИРИ-ВСІ РАЗОМ
5. НАВЧАЮЧИ-УЧУСЬ
6. МЕТОД ПРЕС
Що таке інтеграція? Інтегровані уроки
Інтеграція – не нове явище у вітчизняній школі. Ще К.Д.Ушинському інтеграцією письма і читання вдалося створити аналітико-системний метод навчання грамоти.
Сьогодні за допомогою інтегрованих занять ми створюємо можливість вийти за межі самодостатньої функціональної ролі його окремих складових. Формуємо в учнів якісно нові знання, які характеризуються вищим рівнем осмислення, динамічністю застосування в нових ситуаціях, підвищенням їх дієвості й системності.
Під інтеграцією розуміють процес становлення цілісності. Вона дає змогу дитині сприймати предмети і явища цілісно, різнобічно, системно та емоційно.
У дітей досить рано з’являється свій "образ світу”. Попри всю свою недосконалість, він має істотну характеристику – цілісність сприймання навколишнього. Зі вступом до школи у дитини часто ця цілісність сприймання руйнується через кордони між окремими предметами. Саме тому, впровадження інтегрованих курсів має на меті формування загально навчальних умінь і навичок учнів, поглиблення їх знань, розвиток уваги, пам’яті, розширення пізнавальних інтересів, оволодіння навчальними прийомами, забезпечення цілком нового психологічного клімату для учня і вчителя в процесі навчання.
Інтеграція освітніх галузей, методів і форм навчання сприяє підвищенню рівня практичних умінь та навичок їх застосування
Використання інтегрованого підходу до організації навчально-виховного процесу відкриває цілий ряд можливостей для різнобічного, нетрадиційного, практичного засвоєння набутих знань.
Інтегровані заняття є ефективними під час опанування учнями шкільної програми з багатьох предметів.
Пізнавальна діяльність учнів, необхідність самоосвіти активізується вже на етапі підготовки до такого уроку (пошук теоретичних відомостей, їх доведення, інформаційні та реферативні повідомлення, всебічне застосування, тощо). Цілеспрямовані та змістовні інтегровані заняття встановлюють міцні зв’язки між навчальними дисциплінами, вносять новизну в традиційну систему навчання, допомагають учням зрозуміти важливість вивчення основ наук як єдиної системи знань. Інтегровані уроки роблять навчальний процес по-справжньому цікавим, а їх проведення є необхідним для цілісного сприйняття світу та осмислення явищ навколишньої дійсності учнями.
Класична структура організації таких уроків збагачується активними формами роботи – діловими іграми, створенням проблемних ситуацій, захистом людей, тощо. Такий методичний підхід дозволяє створити раціональну комплексну систему навчання, сприяє цілісному, якісному засвоєнню учнями фундаментальних знань, виявленню причинно-наслідкових зв’язків між навколишніми подіями та стандартними алгоритмічними структурами.
При інтегрованому навчанні мовну грамотність можна перевірити диктантом, а рівень мовної культури – аналізом використання людиною рідної (або іноземної мови) в побуті, професійній сфері, художній творчості. Аналогічно рівні культури та грамотності перевіряються і в математиці: математична грамотність виявляється в умінні розв’язувати задачі, а математична культура – у навичках застосувати математичний апарат для їх інформації.
Виховання ж інформаційної культури починається із застосування предметних знань та інформаційних технологій у процесі вивчення інших навчальних дисциплін, а рівень інформаційної освіченості учня визначається наявністю стійкого інтересу до обраної області знань, бажанням їх поповнення на основі самоосвіти, уміння їх застосовувати в інших освітніх галузях.
Інтегроване навчання надзвичайно актуальне. Воно передбачає створення нової навчальної інформації відповідно до нових технологій. Суть полягає в тому, що дитина сприймає предмети та явища цілісно, системно, емоційно.
У початкових класах ми будуємо інтегровані заняття, які об’єднують блоки знань з різних навчальних предметів. Вони за навчальним планом викладаються як окремі, навколо однієї теми з метою інформаційного та емоційного збагачення, сприймання, мислення, почуттів учня, що дає змогу пізнавати певне явище з різних сторін, досягти цілісності знань. Метою навчальних занять, побудованих на інтегрованому змісті, є створення передумов для різнобічного розгляду певного об’єкта, поняття, явища, формування системного мислення, збудження уяви, позитивно-емоційного ставлення до пізнання.
Структура інтегрованих занять може бути різною, залежно від специфіки матеріалу, що інтегрується.
У плані-конспекті заняття необхідно вказати не тільки тему та мету заняття, а й теми навчальних предметів, що інтегруються, відповідно до календарного планування.
Цінними є інтегровані дні, в яких зміст навчальних предметів найповніше інтегрується за змістом і дидактичною метою.
Прикладом такої інтеграції є підпорядкування навчальних предметів певного дня одній із тем.
Інтеграція багатокомпонентного змісту початкової освіти дає можливість вчителеві раціонально розподілити час на вивчення предметів інваріантної частини, зменшити кількість годин на їх вивчення і за рахунок вивільнених годин організувати роботу, спрямовану на розвиток творчих здібностей учнів.
Інтеграційні процеси тісно переплітаються зі впровадженням інноваційних технологій, метою яких є розвиток творчої особистості молодшого школяра.
Тут ми, вчителі, керуємо розумовою діяльністю дітей, а учні стають активними учасниками педагогічного процесу. Учні привчаються до творчої праці. В них виховується інтерес до неї і потреба в ній. Школярі навчаються самостійно підходити до розв’язування пізнавальних і практичних завдань.
Запропоновані розробки занять сприяють глибокому засвоєнню програмового матеріалу, розвитку творчих здібностей учнів, нетрадиційного мислення, формування в них уміння застосовувати в нестандартній ситуації, підвищує культуру учнів, формує навички здійснення самоконтролю.
Об’єднуємо предмети природно за багатьма видами навчальної діяльності і особливо мовленнєвою, яка в умовах початкової освіти відіграє провідну роль на всіх без винятку уроках.
Застосовуємо базові поняття з рідної мови, засобами людського спілкування, знаннями інформації. Усвідомлено і гнучко ставимось до його використання у власному мовленні. Інтеграція змісту початкової освіти передбачає реалізацію принципів науковості, доступності, усвідомленості, емоційності. Вона сприяє підвищенню інтересу учнів до навчання, активізації їх навчальної діяльності.
Інтегровані заняття сприяють узагальненню та закріпленню знань, здобутих впродовж навчального року, формують творчу уяву, образне мислення, пробуджують інтерес до просвітницької діяльності, виховують почуття прекрасного.
https://drive.google.com/file/d/0B96HK4pCNHMvR1NkMFhmRWlCMms/view
Слово «інтерактив» прийшло до нас з англійської (іпіег — взаємний, акі — діяти). Таким чином, інтерактивний означає здатний до взаємодії, діалогу.
Інтерактивне навчання – це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, що має за мету створення комфортних умов навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність та інтелектуальну спроможність.
Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів; учитель і учень є рівноправними суб’єктами навчання.
Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів; учитель і учень є рівноправними суб’єктами навчання.
Інтерактивне навчання сприяє формуванню навичок та вмінь як предметних, так і загально навчальних; виробленню життєвих цінностей; створенню атмосфери співробітництва, взаємодії; розвитку комунікативних якостей. Технологія передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв’язання проблем.
Перш ніж перейти до ґрунтовного розгляду інтерактивних навчальних технологій та інтерактивного уроку, пропоную з'ясувати загальну суть інтерактивного навчання і порівняти його із загальновідомими, традиційними підходами до навчання. Виходячи з мети, яку я поставила перед собою, у своїй роботі користуюсь підходами, запропонованими Я.Холантом ще в 60-х рр. XX сх, і охарактеризую вам три основні моделі навчання, що існують у сучасній школі. Так, він виділяв активну та пасивну моделі навчання залежно від участі учнів у навчальній діяльності та наголошував про інтерактивне навчання, як певний різновид активного, який має свої закономірності та особливості.
Пасивна модель навчання
Учень виступає в ролі «об'єкта» навчання, повинен засвоїти й відтворити матеріал, переданий йому вчителем, текстом підручника тощо — джерелом правильних знань. До відповідних методів навчання належать методи, за яких учні лише слухають і дивляться (лекція-мо-нолог, читання, пояснення, демонстрування й відтворювальне опитування учнів). Учні, як правило, не спілкуються між собою і не виконують якихось творчих завдань.
Активна модель навчання
Передбачає застосування методів, які стимулюють пізнавальну активність і самостійність учнів. Учень виступає «суб'єктом» навчання, виконує творчі завдання, вступає в діалог з учителем. Основні методи: самостійна робота, проблемні та творчі завдання (часто домашні), запитання від учня до вчителя і навпаки, що розвивають творче мислення.
Інтерактивна модель навчання.
Суть її в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання, де і учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб”єктами навчання, розуміють, що вони роблять, рефлектують з приводу того, що вони знають, вміють і здійснюють. Вона ефективно сприяє створенню атмосфери співробітництва, взаємодії, дає змогу педагогу стати справжнім лідером дитячого коллективу.
Інтерактивні технології умовно поділяються на чотири групи:
1. Інтерактивні технології кооперативного навчання:
- навчання в парах;
- ротаційні (змінювані) трійки;
- два - чотири - всі разом;
- "карусель".
2. Інтерактивні технології кооперативно - групового навчання:
- обговорення проблеми в загальному колі;
- "мікрофон";
- незакінченні речення;
- мозковмй штурм;
- навчаючи - учусь;
- ка$е - метод;
- вирішення проблеми.
3. Технології ситуативного моделювання:
- симуляції;
- спрощене судове слухання;
- розігрування ситуацій за ролями.
4. Технології опрацювання дискусійних питань:
- метод - прес;
- "займи позицію";
- "зміни позицію";
- неперервна шкала думок;
- дискусія;
- дебати.
Ставлення до використання інтерактивних технологій на уроці досить неоднозначне. Одні педагоги вважають їх прогресивним кроком у розвитку педагогічного процесу. Існує також думка, що такі технології є компромісом з учнями, які не хочуть і не бажають наполегливо працювати. Однак, незаперечно, що саме інтерактивні технології підвищують зацікавленість учнів до предмета, розвивають творчість, навчають працювати з різними джерелами знань, у якійсь мірі знімають пере навантаження учнів домашніми завданнями, розширюють кругозір.
Будуючи свої уроки, я насамперед:
· передбачаю розв”язання різноманітних творчих завдань, спрямовуючи учнів на пошукові види робіт: бесіду за проблемним запитанням, усне малювання, мозковий штурм, обговорення іншого фіналу ( на уроці читання);
· ураховую вікові особливості учнів і послідовно ускладнюю фолрми роботи;
· залучаю до роботи всіх учнів класу, забезпечую участь кожного з них у групових та колективних формах роботи;
· використовую інтерактивні форми і види роботи;
· ставлю учнів у позицію творця.
Це дало мені змогу виробити формулу успішної роботи на уроці:
творчість школярів+творчість вчителя=сучасний урок.
Види і форми навчальної роботи, які я застосовую на уроках, сприяють зацікавленню навчальним матеріалом, розвитку творчих здібностей учнів, активізують розумову діяльність школярів, розвивають логіку та критичність мислення, мовленнєві вміння та навички, допомагають проявити особисте „Я”.
Засоби досягнення мети особистісно зорієнтованого навчання
1. Використовую різні форми і методи, що дозволяє розкрити суб’єктивний досвід учнів.
2. Створюю атмосферу зацікавленості кожного учня в роботі класу.
3. Стимулюю учнів до висловлювання, використання різних способів виконання завдань без страху помилитися, отримати неправильну відповідь.
4. В ході уроку використовую дидактичний матеріал, що дозволяє учням обрати найбільш важливі для них види, форми навчального змісту.
5. Оцінюю діяльність учнів не лише за кінцевим результатом „правильно”, „неправильно”, але і у процесі їх дослідження.
6. Заохочую прагнення учнів знаходити свій спосіб роботи (розв’язку задачі), аналізувати способи роботи інших учнів в ході уроку, вибирати і опановувати найбільш раціональний спосіб.
7. Створюю педагогічні ситуацій спілкування на уроці, що дозволяють кожному учневі проявити ініціативу, самостійність, вибірковість у способах роботи, створюють умови для самовдосконалення учнів.
Створення ситуації успіху на уроці
Знання – це цілеспрямований і вмотивований процес, тому завдання вчителя в тому, щоб включити кожного учня в діяльність, яка забезпечує формування і розвиток пізнавальних потреб – пізнавальні мотиви. Цьому процесу сприяє пізнання учнем мети майбутньої діяльності. Ланцюг, по якому проходить цей процес, виглядає так:
Потреба èмотив èмета èдіяльність èрефлексія (самоаналіз діяльності).
Так, у процесі своєї діяльності щодо особистісно орієнтованого навчання, я намагаюсь:
1. Переходити з позиції носія знань в позицію організатора власної пізнавальної діяльності учнів, тобто керую пізнавальною діяльністю учнів;
2. Мотивую пізнавальну діяльність учнів на уроці за рахунок комунікації, взаєморозуміння і домагаюсь або зацікавленості, або стійкого ставлення до предмета;
3. Організовую творчі і самостійні роботи на уроці;
4. Використовую колективні способи навчання;
5. Організовую роботу учня з учнем або джерелом знань;
6. Організовую допомогу діяльності учня, проявляю увагу до його діяльності, що підкреслює її значення;
7. Створюю систему успіху, тому що розробляє такі завдання і таку методику, при якій учень обов’язково справиться з роботою;
8. Створюю обстановку, що залучає учня до діяльності, яка викликає позитивні емоції;
9. Організовую гуманну систему взаємовідносин „вчитель-учень”, „учень-вчитель”, при поєднанні вимоги і поваги до людини, позитивних емоцій в суспільстві;
10. Організовую самоаналіз власної діяльності учнів і її самооцінку.
Не забуваю й про критерії ефективності уроку з особистісно зорієнтованим напрямом діяльності учнів:
1. Використовую проблемні, творчі завдання;
2. Застосовую завдання, що дозволяють учням самостійно вибирати тип, вид і форму матеріалу (словесну, графічну, умовно-символічну);
3. Створюю позитивний емоційний настрій на роботу всіх учнів в ході уроку;
4. Обговорюю з учнями в кінці уроку не лише того, що дізналися, що засвоїли, але й того, що сподобалось, що не сподобалось і чому, щоб хотілося виконати ще раз, а що зробити по-іншому.
ТЕХНОЛОГІЇ ІНТЕРАКТИВНОГО НАВЧАННЯ
1. РОБОТА В ПАРАХ
Можна використовувати для досягнення будь-якої дидактичної мети: засвоєння, закріплення, перевірка знань, тощо. Сприяє розвитку навичок спілкування, вміння висловлюватись, критичного мислення, вміння переконувати й вести дискусію
Алгоритм дії:
1. Запропонуйте учням завдання, поставте запитання. Дайте їм 1-2 хв для продумування можливих відповідей або рішень.
2. Об”єднайте учнів у пари, визначте, хто з них буде висловлюватись першим, і попросіть обговорити свої ідеї один з одним. Вони мають досягти згоди щодо відповіді або рішення.
3. По закінченню часу на обговорення кожна пара представляє результати роботи, обмінюється своїми ідеями та аргументами з усім класом.
2. РОТАЦІЙНІ ТРІЙКИ
Сприяє активному ґрунтовному аналізу та обговоренню нового матеріалу з метою його осмислення, закріплення та засвоєння.
Алгоритм дії:
1.Розробіть різноманітні питання, щоб допомогти учням почати обговорення нового або роз”ясненого матеріалу.
2. Об”єднайте учнів у трійки. Розмістіть трійки так, щоб кожна з них бачила трійку справа й трійку зліва. Разом усі трійки мають утворювати коло.
3. Дайте кожній трійці відкрите питання (однакове для всіх).
4. Після короткого обговорення попросіть учасників розрахуватись від 0 до 2. Учні з номером 1 переходять до наступної трійки за годинниковою стрілкою, а учні з номером 2 переходять через дві трійки проти годинникової стрілки. Учні з номером 0 залишаються на місці і є постійними членами трійки. Результатом буде повністю нова трійка.
5. Ви можете рухати трійками стільки разів, скільки у вас є питань.
3. ДВА-ЧОТИРИ-ВСІ РАЗОМ
Ефективний для розвитку навичок спілкування в групі, вмінь переконувати та вести дискусію.
Алгоритм дії:
1. Поставте учням запитання для обговорення. Дайте їм 1-2 хв для продумування можливих відповідей або рішень.
2. Об”єднайте учні в у пари і попросіть обговорити свої ідеї один з одним.
3. Об”єднайте пари в четвірки і попросіть обговорити попередньо досягнуті рішення щодо поставленої проблеми. Як і в парах, прийняття спільного рішення обов”язкове.
4. Залежно від кількості учнів у класі можна об”єднати четвірки в більші групи чи перейти до колективного обговорення проблеми
4. Навчальний мозковий штурм (НМШ)
Ця форма навчальної діяльності може бути використана для учнів будь-якого віку, під час викладання будь-якого предмету.
Доречно використовувати:
* для кількох рішень конкретної проблеми;
* під час організації групової форми роботи;
* для розв’язання творчих евристичних задач, що розвивають креативність мислення.
Алгоритм дії:
1. Обов’язково провести інструктаж груп. Головне правило – не критикуй!
2. У групі обирається ведучий, секретар, спікер. Чітко регламентується час для всіх етапів роботи.
3. І етап – створення банку ідей.
4. ІІ етап – аналіз ідей у групі.
5. ІІІ етап – обробка результатів. Озвучення спікером результатів роботи групи перед класом.
6. Підсумки.
Типові помилки НМШ:
* Неправильний підбір завдання, теми для обговорення.
* Критика висунутих ідей.
* Втручання у роботу груп.
5. НАВЧАЮЧИ-УЧУСЬ
Використовується при вивченні блоку інформації або при узагальненні та повторенні вивченого. Використання цього методу дає загальну картину понять і фактів, що їх необхідно вивчити на уроці, а також викликає певні запитання та підвищує інтерес до навчання.
Алгоритм дії:
1. Підготуйте картки з фактами, що стосуються теми уроку, по одній на кожного учня.
2. Роздайте по одній картці для кожного учня.
3. Протягом кількох хвилин учні читають інформацію на картці. Перевірте, чи розуміють вони прочитане.
4. Запропонуйте їм ходити по класу і знайомити зі своєю інформацією інших однокласників.
5. Учень може одночасно говорити тільки з однією особою. Завдання полягає у тому, щоб поділитися своїм фактом і самому отримати інформацію від іншого учня. Протягом відведеного часу треба забезпечити спілкування кожного учня з максимальною кількістю інших для отримання якомога повної інформації.
6. Після того, як учні завершать цю вправу, запропонуйте розповісти, відтворити отриману інформацію. Проаналізуйте та узагальніть отримані ними знання. Відповіді можуть записуватись на дошці.
6. МЕТОД ПРЕС
Використовується при обговоренні дискусійних питань та при проведенні вправ, у яких потрібно зайняти й чітко аргументувати визначену позицію з проблеми, що обговорюється. Метод навчає учнів виробляти й формулювати аргументи, висловлювати думки з дискусійного питання у виразній і стислій формі, переконувати інших.
Алгоритм дії:
1. Роздайте матеріали, у яких зазначено 4 етапи методу ПРЕС.
· починаючи зі слів... я вважаю, що...
· починайте зі слів... тому, що...
· ...наприклад...
· отже, ... таким чином...
2. Поясніть механізм етапів ПРЕС-методу і дайте відповіді на можливі запитання учнів. Наведіть приклади до кожного з трьох етапів.
3. Запропонуйте бажаючим спробувати застосувати цей метод до будь-якої проблеми на їх вибір.
4. Перевірте, чи розуміють учні механізм застосування методу. Етапи можна адаптувати, пропонуючи учням наводити кілька варіантів своїх думок або прикладів.
5. Коли формула буде зрозуміла всім учням, запропонуйте їм спробувати самим. Застосуйте метод „ПРЕС” на всіх уроках, де потрібна аргументація учнями своєї думки.
Отже, організовуючи роботу таким чином, я не тільки досягаю високої пізнавальної активності всіх учнів класу, формую у школярів мислительну діяльність, розвиваю їх творчі здібності, збагачую лексичний запас слів, утверджую активну життєву позицію через вміння довести свою думку, виховую інтелектуально розвинену особистість – громадянина – патріота України, який матиме європейський рівень якості знань.
Бо від якості глибини та обсягу знань, якими оволодіває підростаюче покоління сьогодні, значною мірою залежить прогрес нашого суспільства завтра.
Що таке інтеграція? Інтегровані уроки
Інтеграція – не нове явище у вітчизняній школі. Ще К.Д.Ушинському інтеграцією письма і читання вдалося створити аналітико-системний метод навчання грамоти.
Сьогодні за допомогою інтегрованих занять ми створюємо можливість вийти за межі самодостатньої функціональної ролі його окремих складових. Формуємо в учнів якісно нові знання, які характеризуються вищим рівнем осмислення, динамічністю застосування в нових ситуаціях, підвищенням їх дієвості й системності.
Під інтеграцією розуміють процес становлення цілісності. Вона дає змогу дитині сприймати предмети і явища цілісно, різнобічно, системно та емоційно.
У дітей досить рано з’являється свій "образ світу”. Попри всю свою недосконалість, він має істотну характеристику – цілісність сприймання навколишнього. Зі вступом до школи у дитини часто ця цілісність сприймання руйнується через кордони між окремими предметами. Саме тому, впровадження інтегрованих курсів має на меті формування загально навчальних умінь і навичок учнів, поглиблення їх знань, розвиток уваги, пам’яті, розширення пізнавальних інтересів, оволодіння навчальними прийомами, забезпечення цілком нового психологічного клімату для учня і вчителя в процесі навчання.
Інтеграція освітніх галузей, методів і форм навчання сприяє підвищенню рівня практичних умінь та навичок їх застосування
Використання інтегрованого підходу до організації навчально-виховного процесу відкриває цілий ряд можливостей для різнобічного, нетрадиційного, практичного засвоєння набутих знань.
Інтегровані заняття є ефективними під час опанування учнями шкільної програми з багатьох предметів.
Пізнавальна діяльність учнів, необхідність самоосвіти активізується вже на етапі підготовки до такого уроку (пошук теоретичних відомостей, їх доведення, інформаційні та реферативні повідомлення, всебічне застосування, тощо). Цілеспрямовані та змістовні інтегровані заняття встановлюють міцні зв’язки між навчальними дисциплінами, вносять новизну в традиційну систему навчання, допомагають учням зрозуміти важливість вивчення основ наук як єдиної системи знань. Інтегровані уроки роблять навчальний процес по-справжньому цікавим, а їх проведення є необхідним для цілісного сприйняття світу та осмислення явищ навколишньої дійсності учнями.
Класична структура організації таких уроків збагачується активними формами роботи – діловими іграми, створенням проблемних ситуацій, захистом людей, тощо. Такий методичний підхід дозволяє створити раціональну комплексну систему навчання, сприяє цілісному, якісному засвоєнню учнями фундаментальних знань, виявленню причинно-наслідкових зв’язків між навколишніми подіями та стандартними алгоритмічними структурами.
При інтегрованому навчанні мовну грамотність можна перевірити диктантом, а рівень мовної культури – аналізом використання людиною рідної (або іноземної мови) в побуті, професійній сфері, художній творчості. Аналогічно рівні культури та грамотності перевіряються і в математиці: математична грамотність виявляється в умінні розв’язувати задачі, а математична культура – у навичках застосувати математичний апарат для їх інформації.
Виховання ж інформаційної культури починається із застосування предметних знань та інформаційних технологій у процесі вивчення інших навчальних дисциплін, а рівень інформаційної освіченості учня визначається наявністю стійкого інтересу до обраної області знань, бажанням їх поповнення на основі самоосвіти, уміння їх застосовувати в інших освітніх галузях.
Інтегроване навчання надзвичайно актуальне. Воно передбачає створення нової навчальної інформації відповідно до нових технологій. Суть полягає в тому, що дитина сприймає предмети та явища цілісно, системно, емоційно.
У початкових класах ми будуємо інтегровані заняття, які об’єднують блоки знань з різних навчальних предметів. Вони за навчальним планом викладаються як окремі, навколо однієї теми з метою інформаційного та емоційного збагачення, сприймання, мислення, почуттів учня, що дає змогу пізнавати певне явище з різних сторін, досягти цілісності знань. Метою навчальних занять, побудованих на інтегрованому змісті, є створення передумов для різнобічного розгляду певного об’єкта, поняття, явища, формування системного мислення, збудження уяви, позитивно-емоційного ставлення до пізнання.
Структура інтегрованих занять може бути різною, залежно від специфіки матеріалу, що інтегрується.
У плані-конспекті заняття необхідно вказати не тільки тему та мету заняття, а й теми навчальних предметів, що інтегруються, відповідно до календарного планування.
Цінними є інтегровані дні, в яких зміст навчальних предметів найповніше інтегрується за змістом і дидактичною метою.
Прикладом такої інтеграції є підпорядкування навчальних предметів певного дня одній із тем.
Інтеграція багатокомпонентного змісту початкової освіти дає можливість вчителеві раціонально розподілити час на вивчення предметів інваріантної частини, зменшити кількість годин на їх вивчення і за рахунок вивільнених годин організувати роботу, спрямовану на розвиток творчих здібностей учнів.
Інтеграційні процеси тісно переплітаються зі впровадженням інноваційних технологій, метою яких є розвиток творчої особистості молодшого школяра.
Тут ми, вчителі, керуємо розумовою діяльністю дітей, а учні стають активними учасниками педагогічного процесу. Учні привчаються до творчої праці. В них виховується інтерес до неї і потреба в ній. Школярі навчаються самостійно підходити до розв’язування пізнавальних і практичних завдань.
Запропоновані розробки занять сприяють глибокому засвоєнню програмового матеріалу, розвитку творчих здібностей учнів, нетрадиційного мислення, формування в них уміння застосовувати в нестандартній ситуації, підвищує культуру учнів, формує навички здійснення самоконтролю.
Об’єднуємо предмети природно за багатьма видами навчальної діяльності і особливо мовленнєвою, яка в умовах початкової освіти відіграє провідну роль на всіх без винятку уроках.
Застосовуємо базові поняття з рідної мови, засобами людського спілкування, знаннями інформації. Усвідомлено і гнучко ставимось до його використання у власному мовленні. Інтеграція змісту початкової освіти передбачає реалізацію принципів науковості, доступності, усвідомленості, емоційності. Вона сприяє підвищенню інтересу учнів до навчання, активізації їх навчальної діяльності.
Інтегровані заняття сприяють узагальненню та закріпленню знань, здобутих впродовж навчального року, формують творчу уяву, образне мислення, пробуджують інтерес до просвітницької діяльності, виховують почуття прекрасного.
https://drive.google.com/file/d/0B96HK4pCNHMvR1NkMFhmRWlCMms/view |
Немає коментарів:
Дописати коментар